диск

-а, ч.

1) Предмет, який має вигляд плоского круга. || Спортивне знаряддя – дерев'яний круг сочевицеподібної форми, скріплений металевим ободом. || Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет. || Деталь машини, якого-небудь знаряддя, що має вигляд плоского круга, кільця з рівними або зазубленими краями.

2) Магазин для патронів у ручному кулеметі або автоматі.

3) Платівка.

4) спец. Пристрій, що дозволяє записувати і зберігати інформацію в комп'ютері.

••

Віртуа́льний диск — імітація додатково підключеного дисковода.

Гнучки́й магні́тний диск — змінний магнітний диск на гнучкому носії, який використовується у ПЕОМ як зовнішня пам'ять прямого доступу.

Двосторо́нній диск — гнучкий магнітний диск, обидві сторони якого форматовані та придатні для використання.

Жорстки́й диск — жорсткий незамінний металевий диск, який використовується як носій інформації великої ємності.

Замі́нний магні́тний диск — диск (пакет магнітних дисків), який можна знімати з накопичувача та замінювати його іншим диском.

Ла́зерний диск (компа́кт-диск) — диск, який служить для запису, зберігання та відтворення аудіо-, відео- та комп'ютерної інформації.

Магні́тний диск — машинний носій даних, виготовлений у вигляді плоскої круглої пластини з намагнічуваним поверхневим шаром на одному або на обох боках і призначений для запису, зберігання та зчитування даних.

Незамі́нний магні́тний диск — носій магнітного запису у формі диска, конструктивно об'єднаний з частиною приводного механізму накопичувача даних, що приводить диск в обертання.

Односторо́нній диск — гнучкий магнітний диск, лише одна сторона якого придатна для використання.

Опти́чний диск — диск, запис на який та (чи) зчитування з якого здійснюється світловим, наприклад, лазерним променем.

Систе́мний диск — диск, на якому розміщені модулі операційної системи і з якого здійснюється її запуск.